-
1 with
prepвказує на:1) зв'язок, узгодженість, сумісність, взаємність, відповідність з, за, уto deal with smb. — мати справу з кимсь
with the sun — за сонцем, за годинниковою стрілкою
2) предмет дії або знаряддя, за допомогою якого відбувається дія; перекладається орудним відмінкомto take smth. with both hands — взяти щось обома руками
3) характер або характерну особливість дії, разом з іменником передається тж прислівником або дієприслівникомwith a smile — з посмішкою, посміхаючись
4) причинний зв'язок, одночасність подій від, з5) особу, думку, про які йде мова зI think with you — я з вами згодний; я думаю так само, як і ви
7) предмет занять, турбот, уваги з, для8) порівняння з9) допустове значення незважаючи наwith all his faults we liked him — незважаючи на всі його вади, ми любили його
◊ with regard to — щодо, з приводу
◊ with a few exceptions — за деякими винятками
◊ to begin with — насамперед, по-перше
◊ to be with child — бути вагітною
◊ it is pouring with rain — ллє як з відра
◊ I shall be with you! — я з тобою поквитаюся!
◊ what do you want with me? — що вам від мене потрібно?
* * *I n, v[wip] = withe; n; vII [wip] prepto work (together) with smb — працювати ( разом) з ким-н.
to go with the times — йти в ногу з часом; не відставати від часу
your name was mentioned with others — серед інших імен було згадано, ваше
side by side with smb — поруч /бік о бік/ з ким-н.
he fought with the navy — він бився в рядах ВМС; взаємовідносини з
with each other /one another/ — один з одним
to talk with smb — розмовляти з ким-н.
to make friends with smb — потоваришувати з ким-н.
to be at odds with smb — не ладити /бути в поганих відносинах/ з ким-н.
to mix with smb — спілкуватися з ким-н.; приєднання, зв'язок з
the rent is five guineas a week with attendance — оплата за квартиру з послугами п'ять гіней на тиждень; перебування в домі у кого-н. у
to stay with one's parents — жити у батьків; залишати кого-н. під чию-н. опіку у
leave your key with the hotel clerk — залиште ключ у портьє; робота де-н. або у кого-н. в, у
he worked with the firm for five years — він працював в цій фірмі п'ять років; змішування, поєднання, додавання (разом) з
do you want sugar with your tea — є ви будете пити чай з цукромє включення в групу, клас з, к
2) вказує на знаряддя, інструмент або спосіб виконання дії; передається оруд. відмінкомto buy smth with money — купити що-н. за гроші
to pay for smth with one's life — заплатити за що-н. своїм життям
3) вказує на вміст або зміст чого-н. з; передається оруд. відмінкомstuffed with straw — набитий соломою; матеріал, речовина, що покриває, оточує або прикрашає що-н.; передається оруд. відмінком
a table with a white tablecloth — стіл, покритий білою скатеркою
a house surrounded with trees — дім, оточений деревами
4) вказує на характерну ознаку з; разом з іменником іноді передається складним означеннямa man with white hair — сивий чоловік, чоловік із сивим волоссям; наявність чого-н. у кого-н. у, при; із ( собою)
I have no money [no documents] with me — у мене із собою /при собі/ немає грошей [документів]
5) вказує на характерну особливість дії з; разом з іменником передається прислівником або дієприслівникомwith a smile — з посмішкою, посміхаючись
with pleasure [joy] — із задоволенням [з радістю]
to speak with an accent [a stutter] — говорити з акцентом [заїкаючись]
to walk with a limp — ходити шкутильгаючи handle with care! поводитися обережно! ( напис); супутні обставини або зовнішній вигляд предмета з; з наступними словами передається дієприслівниковим зворотом або частиною складного речення
another ten minutes passed with no sign of John — пройшло ще десять хвилин, а Джон все ще не з'явився
he sat with his head down — він сидів, опустивши голову
with one's hat off — без капелюха, знявши капелюх; вiйcьк. звинувачений в злочині; особливості початку або закінчення чого-н. з; передається оруд. відмінком
to begin with smth — почати з чого-н.
to end with smth — закінчити чим-н.; додаткові обставини або моменти причому
they were all late with him being the last — вони всі спізнилися, а він прийшов останнім; умови виконання дії в умовах, коли, при тому, що
with unemployment rising no economic growth is possible — в умовах зростання безробіття економічний ріст неможливий
6) вказує на згоду з ким-н., чим-н. зto agree with smb — погоджуватися з ким-н.
to side with smb — бути на чиїй-н. стороні
I think with you — я думаю так само, як, ви, я з вами погоджуюся
who is not with us is against us — хто не з нами, той проти нас; об'єкт дружелюбного, недружелюбного ставлення до; ( по відношенню) до
to be patient with smb — бути терплячим з ким-н.
to sympathize with smb — співчувати кому-н.
to be angry with smb — сердитися на кого-н.
to be in love with smb — кохати кого-н.; бути закоханим в кого-н.; змагання з ким-н.
to compete with smb — змагатися з ким-н.; конкурувати з ким-н.; предмет заняття, турбот, уваги з, для
this film is made with children in mind — цей фільм розрахований на дітей; особа, предмет, який знають, с яким знайомі з
to be familiar with smth — ( добре) знати що-н.
to be acquainted with smb — бути знайомим з ким-н.; предмет, який дарують або справа, яку доручають to entrust smb
with smth — доручати що-н. кому-н.
what has he presented her with — є що він їй подарувавє; особа, відповідальна за що-л
this decision rests /lies/ with you — рішення залежить від вас
a question that is always with us — питання, яке завжди стоїть перед нами; предмет емоційної або розумової оцінки; передається оруд. відмінком
to be satisfied with smth — бути задоволеним чим-н.
7) вказує на порівняння зthis skirt is identical with mine — в мене така сама спідниця; сумісність або співставність нарівні з
8) вказує на причину, джерело чого-н. від, наto be ill with fever — хворіти на лихоманку; умова або підстава з, при
such mistakes would be impossible with a careful secretary — при уважній секретарці такі помилки були б неможливі
with John away, we've got more room — тепер, коли Джон поїхав, в нас більше місця; одночасність явищ
her hair became grey with the passing of the years — з роками її волосся посиділи; пропорційність
his earnings increased with his power — з ростом його впливу зростали, його доходи
11) вказує на особу, що володіє певними якостями, звичками, схильності у, для, з12) що стосуєтьсяwhat's wrong with you — є що з тобоює, що з тобою трапилосяє
there's a difficulty with this new timetable — в зв'язку з цим новим розкладом виникають ускладнення
13) має допустове значення (звичайно with all) не дивлячись наaway with him! — геть /гони/ його!
with regard to, with reference to, with relation to, with respect to — що стосується, по відношенню; з приводу; відносно
with the object of — з метою, для того, щоб
to begin with — перш за все; по-перше
what with... (and what with) — через
what with the darkness and what with the fright he did not notice much — через темноту та страх він мало що помітив
close with, close in with — мop. близько, поруч
-
2 with
I n, v[wip] = withe; n; vII [wip] prepto work (together) with smb — працювати ( разом) з ким-н.
to go with the times — йти в ногу з часом; не відставати від часу
your name was mentioned with others — серед інших імен було згадано, ваше
side by side with smb — поруч /бік о бік/ з ким-н.
he fought with the navy — він бився в рядах ВМС; взаємовідносини з
with each other /one another/ — один з одним
to talk with smb — розмовляти з ким-н.
to make friends with smb — потоваришувати з ким-н.
to be at odds with smb — не ладити /бути в поганих відносинах/ з ким-н.
to mix with smb — спілкуватися з ким-н.; приєднання, зв'язок з
the rent is five guineas a week with attendance — оплата за квартиру з послугами п'ять гіней на тиждень; перебування в домі у кого-н. у
to stay with one's parents — жити у батьків; залишати кого-н. під чию-н. опіку у
leave your key with the hotel clerk — залиште ключ у портьє; робота де-н. або у кого-н. в, у
he worked with the firm for five years — він працював в цій фірмі п'ять років; змішування, поєднання, додавання (разом) з
do you want sugar with your tea — є ви будете пити чай з цукромє включення в групу, клас з, к
2) вказує на знаряддя, інструмент або спосіб виконання дії; передається оруд. відмінкомto buy smth with money — купити що-н. за гроші
to pay for smth with one's life — заплатити за що-н. своїм життям
3) вказує на вміст або зміст чого-н. з; передається оруд. відмінкомstuffed with straw — набитий соломою; матеріал, речовина, що покриває, оточує або прикрашає що-н.; передається оруд. відмінком
a table with a white tablecloth — стіл, покритий білою скатеркою
a house surrounded with trees — дім, оточений деревами
4) вказує на характерну ознаку з; разом з іменником іноді передається складним означеннямa man with white hair — сивий чоловік, чоловік із сивим волоссям; наявність чого-н. у кого-н. у, при; із ( собою)
I have no money [no documents] with me — у мене із собою /при собі/ немає грошей [документів]
5) вказує на характерну особливість дії з; разом з іменником передається прислівником або дієприслівникомwith a smile — з посмішкою, посміхаючись
with pleasure [joy] — із задоволенням [з радістю]
to speak with an accent [a stutter] — говорити з акцентом [заїкаючись]
to walk with a limp — ходити шкутильгаючи handle with care! поводитися обережно! ( напис); супутні обставини або зовнішній вигляд предмета з; з наступними словами передається дієприслівниковим зворотом або частиною складного речення
another ten minutes passed with no sign of John — пройшло ще десять хвилин, а Джон все ще не з'явився
he sat with his head down — він сидів, опустивши голову
with one's hat off — без капелюха, знявши капелюх; вiйcьк. звинувачений в злочині; особливості початку або закінчення чого-н. з; передається оруд. відмінком
to begin with smth — почати з чого-н.
to end with smth — закінчити чим-н.; додаткові обставини або моменти причому
they were all late with him being the last — вони всі спізнилися, а він прийшов останнім; умови виконання дії в умовах, коли, при тому, що
with unemployment rising no economic growth is possible — в умовах зростання безробіття економічний ріст неможливий
6) вказує на згоду з ким-н., чим-н. зto agree with smb — погоджуватися з ким-н.
to side with smb — бути на чиїй-н. стороні
I think with you — я думаю так само, як, ви, я з вами погоджуюся
who is not with us is against us — хто не з нами, той проти нас; об'єкт дружелюбного, недружелюбного ставлення до; ( по відношенню) до
to be patient with smb — бути терплячим з ким-н.
to sympathize with smb — співчувати кому-н.
to be angry with smb — сердитися на кого-н.
to be in love with smb — кохати кого-н.; бути закоханим в кого-н.; змагання з ким-н.
to compete with smb — змагатися з ким-н.; конкурувати з ким-н.; предмет заняття, турбот, уваги з, для
this film is made with children in mind — цей фільм розрахований на дітей; особа, предмет, який знають, с яким знайомі з
to be familiar with smth — ( добре) знати що-н.
to be acquainted with smb — бути знайомим з ким-н.; предмет, який дарують або справа, яку доручають to entrust smb
with smth — доручати що-н. кому-н.
what has he presented her with — є що він їй подарувавє; особа, відповідальна за що-л
this decision rests /lies/ with you — рішення залежить від вас
a question that is always with us — питання, яке завжди стоїть перед нами; предмет емоційної або розумової оцінки; передається оруд. відмінком
to be satisfied with smth — бути задоволеним чим-н.
7) вказує на порівняння зthis skirt is identical with mine — в мене така сама спідниця; сумісність або співставність нарівні з
8) вказує на причину, джерело чого-н. від, наto be ill with fever — хворіти на лихоманку; умова або підстава з, при
such mistakes would be impossible with a careful secretary — при уважній секретарці такі помилки були б неможливі
with John away, we've got more room — тепер, коли Джон поїхав, в нас більше місця; одночасність явищ
her hair became grey with the passing of the years — з роками її волосся посиділи; пропорційність
his earnings increased with his power — з ростом його впливу зростали, його доходи
11) вказує на особу, що володіє певними якостями, звичками, схильності у, для, з12) що стосуєтьсяwhat's wrong with you — є що з тобоює, що з тобою трапилосяє
there's a difficulty with this new timetable — в зв'язку з цим новим розкладом виникають ускладнення
13) має допустове значення (звичайно with all) не дивлячись наaway with him! — геть /гони/ його!
with regard to, with reference to, with relation to, with respect to — що стосується, по відношенню; з приводу; відносно
with the object of — з метою, для того, щоб
to begin with — перш за все; по-перше
what with... (and what with) — через
what with the darkness and what with the fright he did not notice much — через темноту та страх він мало що помітив
close with, close in with — мop. близько, поруч
-
3 порывать
порвать1) рвати, порвати, (ткань, бумагу и т. п.) дерти, подерти, драти, подрати, роздирати, роздерти, розідрати, (о мн.) пороздирати що. [Порве нове вино бурдюки (Єв. Л.). Не піймав я нічого і невід подер (Л. Укр.)];2) (рвать время от времени) рвати часом, посмикувати, (некоторое время) порвати, посмикати, (долго) попорвати, попосмикати;3) (о душевном порыве, безлично) поривати, порвати, помикати до чого. [Видно хату, видно грушу, - туди мою що-вечора пориває душу. Не видно моєї хати, тільки видно грушу, туди-ж мою помикає що-вечора душу];4) -ать с кем, ч.-л. - поривати, порвати, зривати, зірвати, узяти розбрат з ким, чим, одкинутися од чого. [(Коцюбинський) остаточно пориває з реалістичною манерою своїх попередніх творів (Єфр.). Я зірву з ним знайомість (Л. Укр.). У тих людей… не стає властиво зваги взяти розбрат з життям упривилейованих клас (Коцюб.). А, Шмідти в Москві? Чи Лаговський од їх одкинувся? (Кримськ.)]. Порванный - порваний, драний, подраний, подертий, (об отношениях) зірваний. [Пізнають хлопці і в драній сорочці].* * *несов.; сов. - порв`ать1) (несов.: разорвать) порва́ти, розірва́ти; ( изодрать) поде́рти, подра́ти, розде́рти, розідра́ти, пороздира́ти2) (связи, отношения) порива́ти и рва́ти, порва́ти; ( разрывать) розрива́ти, розірва́ти3) (несов.: нарвать чего-л. немного) нарва́ти4) (несов.: сорвать всё или многое) обірва́ти, позрива́ти5) (несов.: влечь, манить) порива́ти -
4 надрывать
надорватьI. 1) надривати, надірвати, (слегка) наривати, нарвати (редко), (наддирать) наддирати, наддерти и (реже) надідрати, (о мног. или во мн. местах) понадривати, понаддирати що. [Маруся косу чеше, а що начеше, то на Дунай однесе, а що надриває, то й на Дунай пускає (К. Старина). З краєчків трохи понаддирали газету (Київщ.)];2) (перен.: надсаживать) надривати, надірвати, підривати, підірвати, надсаджувати, надсадити, (о мног.) понадривати, попідривати, понадсаджувати. -ть голос - надривати, надірвати, рвати, порвати, зривати, зірвати голос. [Надривати мій чистий голос диким голосінням (Куліш)]. -рывать горло криком - надривати (надсаджувати) горло криком (кричучи). -ть грудь, живот (непосильной работой) - надсаджувати, надсадити груди, живіт, порушувати и порушати, порушити, надрушувати, надрушити що у грудях, у животі, уривати, під[у]вереджувати, під[у]вередити живіт (надсильною працею), підвереджуватися, підвередитися (з надсильної праці). [Вона любила свою роботу, при якій утрачала голос, надсаджувала груди (Коцюб.). Підняла важко та й порушила в животі щось (Чернігівщ.). Нехай степу ногами не зміряє, живота не вриває. (Лукаш.)]. -ть животы, животики от смеха - рвати, порвати кишки (боки) з реготу. -ть здоровье - підривати, підірвати здоров'я, надвереджати и надвереджувати, надвередити себе, занепадати, занепасти; срв. Подрывать 3. [Ти так занепав, синку, своєю чумачкою (чумаченьем), що й не пізнаєш тебе (Харківщ.)]. -ть лошадь - підривати, підірвати, надсаджувати, надсадити, (быстрой ездой) переганяти, перегнати, запалювати, запалити коня; срв. Загонять 2. -рвать память - надірвати (надвередити) пам'ять. -рывать сердце, душу кому - надривати (краяти, рвати, шматувати) серце, душу, (зап.) уривати серце кому. [А мені журба серце надриває (Черн.). Дівчино, не плач, не рви мого серця (М. Грінч.). «Ооой!» - голосом, що аж душу шматував, кричав Захар (Крим.)]. Надрывающий сердце, душу - надсадливий. [Щось жалісно квилить, чується якесь ридання, якийсь надсадливий, нервовий плач (Крим.)]. Надорванный -1) надірваний, наддертий и надідраний, понадриваний, понаддираний. [Наддерті записочки (Крим.)];2) надірваний, підірваний, надсаджений, понадриваний, попідриваний, понадсаджуваний; зірваний; порушений, надрушений, під[у]вереджений; надвереджений, занепалий; перегнаний, запалений. [Надірваний роками тяжкої праці організм (Пр. Правда). Порушений живіт (Борзенщ.)]. -ный голос - надірваний (зірваний, надсілий, ирон. драний) голос. [Почав верещати тонким і надірваним голосом (Коцюб.). У писаря хрипкий і драний голос (Проскурівна)]. -ное здоровье - підірване (занепале) здоров'я. С -ным здоровьем кто - з підірваним здоров'ям, занепалий хто. [Я убогий, занепалий од самої молодости (Куліш)]. -ться -1) надриватися, надірватися, (слегка) нариватися, нарватися, (наддираться) наддиратися, наддертися, (о мног. или во мн. местах) понадриватися, понаддиратися; бути надриваним, наддираним, надірваним, наддертим, понадриваним, понаддираним. [Град побив буряки, - листя понадривалося (Брацлавщ.). Як нарвалося трохи, то й далі буде дратися (Богодух.). Сіпнула за папірець, а він наддерся (Київщ.)];2) (перен.: надрывать себя) надриватися, надірватися, підриватися, підірватися, надсаджуватися, надсадитися, (о мног.) понадриватися, попідриватися, понадсаджуватися. У меня сердце, душа -ется от чего (от жалости и т. п.) - серце, душа мені надривається (крається, рветься) з чого (з жалю и т. п.). [Страхіття й дивитися (як він гірко плакав)! аж серце краялося (Крим.)]. Моё здоровье -рвалось - моє здоров'я занепало (підірвалося, підтялося). Мои силы -ваны - мої сили підірвані (підтяті), моя сила занепала. -ться от крика - надриватися, надірватися, підірватися, надсідатися, надсістися з крику (кричучи), кричати аж розриватися (перериватися, роздиратися). -рываться от лая - валувати, ґвалтувати, гавкати аж перериватися (розсідатися). -ться от плача - надриватися, надірватися, підірватися, надсідатися, надсістися з плачу (плачучи). -рываться над работой - рватися (перериватися) коло (в) праці. [Плугач оре, і в праці рветься (Номис). Роблю - перериваюся, а все не догоджу (Київщ.)]. -ться от тяжёлой работы, поднимая тяжести и т. п. - надриватися, надірватися, підриватися, підірватися, надсаджуватися, надсадитися, надсідатися, надсістися, надвереджуватися, надвередитися, під[у]вереджуватися, під[у]вередитися, порушитися, зрушитися, урватися, (о мног.) понадриватися, понадвереджуватися и т. п. з тяжкої праці (на тяжкій праці), підіймаючи вагу и т. п. [Не підриватимуться на тяжкій роботі (Рада). Хто переносить каміння, той може надсадитися (Куліш). Не надсівшися, не вмерти (Номис). Не піднімайте, бо надвередитеся! (Н.-Лев.). Не дуже греби, - увередишся (Стор.). Помалу, а то ще урвешся (Липовеч.)]. Хоть -вись, а дай - хоч надсядься, а дай. -рываться со смеху - кишки (боки) рвати (сов. порвати) із сміху (з реготу), перериватися з реготу, зсідатися. [Хлопці аж кишки порвали з реготу (Квітка). Аж боки рвав з сміху (Н.-Лев.). Аж переривається з реготу (Хорольщ.). Він було аж зсідається та регоче (Сл. Гр.)]. Лошадь -рвалась - кінь підірвався (надсадився).II. Надрывать, надрыть - надривати, надрити, (надкапывать) надкопувати, надкопати, (о мног. или во мн. местах) понадривати, понадкопувати що. Надрытый - надритий, надкопаний, понадриваний, понадкопуваний. -ться - надриватися, бути надриваним, надритим, понадриваним и т. п.* * *несов.; сов. - надорв`атьнадрива́ти, надірва́ти и мног. понадрива́ти; (здоровье, силы) підрива́ти, підірва́ти и мног. попідрива́ти; ( надсаживать) надсаджувати, надсади́ти, -саджу́, -са́диш\надрывать рва́ть го́лос — надірва́ти (надсади́ти) го́лос
\надрыватьть ду́шу — надри́вати, надірва́ти (надсаджувати, надсадити) ду́шу
\надрыватьть живо́т (живо́тики) со сме́ху (от хо́хота) — рва́ти, порва́ти кишки́ (животи́) зо смі́ху (від смі́ху, від ре́готу, з ре́готу) сов. надірва́ти пу́па зо сміху и т. п
\надрывать рывать горло (глотку) — надрива́ти (надса́джувати) горло (глотку)
-
5 break
1. n1) пролом; розколина; отвір, щілина; розрив, тріщина2) проламування, пробивання3) прорив4) перерва, пауза5) розкол; розрив відносин (стосунків)6) амер., розм. нехтування пристойності; недоречне зауваження7) амер. раптове падіння цін (на біржі)8) амер. передача голосів іншому кандидатові (на з'їзді)9) амер., розм. шанс, сприятлива можливість, щаслива нагода10) ділянка зораної землі11) амер., розм. крадіжка зі зломом13) геол. розрив, порушення14) екіпаж з двома поздовжніми лавами◊ a break of storm — початок бурі
◊ to make a bad break — зробити помилку, схибити; збанкрутувати
◊ break in the clouds — промінь надії
◊ lucky break — щаслива нагода
◊ bad break — невезіння
◊ to make a break with smb. — порвати з кимсь
2. v (past broke; p.p. broken)3) розсіювати (ся); розходитися; розступатися4) псувати, робити непридатним5) переривати, порушувати, припиняти (мовчання тощо); робити зупинку6) вдиратися, уломлюватися7) ослабляти8) починатися, наставати9) вибухати, ударяти (про грозу)10) розоряти, призводити до банкрутства11) збанкрутувати12) амер. раптово упасти в ціні (на біржі)13) вириватися, зриватися14) тікати15) розпукуватися16) траплятися, відбуватися17) порушувати (обіцянку)21) з'являтися (на поверхні)22) різати на шматки23) м'яти, тіпати, терти26) розкривати (таємницю)□ break away — відривати, розривати; утікати, відходити; вирватися (з — from)
□ break down — зламати, зруйнувати, збити; вийти з ладу; зазнати аварії; погіршуватися (про здоров'я); занедужати
□ break in — вдиратися; виламувати, зламувати; втручатися, встрявати; приборкувати
□ break out — виламувати; утекти (з в'язниці); спалахнути (про пожежу); висипати (про висип)
□ break through — прорватися, пробитися
□ break up — розбивати (на куски); розформувати, розпускати; розходитися (про збори тощо); закриватися (на канікули); скопувати; скресати (проріку); мінятися (про погоду); слабнути; засмучувати; фіз. розщепити
□ break with — порвати стосунки (з кимсь)
◊ to break the back (the neck) of smth. — зламати опір чогось; здолати щось дуже важке; розтрощити
◊ to break a butterfly on wheel — стріляти по горобцях з гармат
◊ to break the ground — прокладати нові шляхи, робити перші кроки (в чомусь)
◊ to break loose — вирватися на волю; зірватися з цепу
◊ to break even — залишатися при своїх (у грі)
◊ to break stones — виконувати важку роботу, заробляти на життя тяжкою працею
◊ to break china — викликати переполох
◊ to break one's back — збанкрутувати, зазнати краху
◊ who breaks pays — присл. хто ламає, той і платить; хто заварив кашу, той хай і їсть
* * *I n1) пролом; розрив; отвір, щілина; тріщина; пробоїна; проламування; пробивання; прорив2) перерва (тж. у школі); пауза3) три крапки або інший знак, що вказує на раптову паузу4) вірш. цезура5) розкол; розрив відносин6) перша поява7) aмep. нехтування правилами пристойності; помилка; недоречне зауваження8) несподівана, раптова зміна9) втеча (з в'язниці; тж. break out)10) aмep. бірж. раптове падіння цін11) aмep. передача голосів іншому кандидатові12) aмep. шанс; ( сприятлива) можливість, ( щасливий) випадок14) aмep. крадіжка зі зломом15) дiaл. велика кількість ( чого-небудь)16) гра об борт ( хокей)17) гeoл. розрив, порушення; малий скид19) cпopт. перший удар; право першого удару; вдала серія ударівII v(broke, заст. brake; broken, пoeт. broke)1) ламати; ламатися; зламувати ( замок)2) (тж. break up) розбивати; розбиватися3) розривати; проривати; (по)рватися, розриватися; розкритися, прорватися4) псувати, ламати, робити непридатним5) переривати, порушувати; тимчасово припиняти, робити зупинку (тж. break oft); перериватися ( про голос); eл. переривати ( струм); розмикати ( ланцюг)6) ( into) вриватися, вламуватися7) послабляти; слабшати; припинятися8) розсіюватися, розходитися; проходити9) початися, наставати; вибухнути (тж. break out)10) розоряти, приводити до банкрутства; розоритися, збанкрутувати; понижувати в посаді; aмep. бірж. раптово впасти в ціні11) вириватися, тікати (тж. break out)12) зриватися, вириватися (нaпp., про крик)13) лопатися, давати паростки14) траплятися, відбуватися15) cпopт. вийти з "боксинга" ( про бігунів); звільнитися від захвату супротивника ( у боксі)16) лiнгв. перейти в дифтонг17) порушувати (слово, закон); збитися ( з ритму)18) розпаровувати, розрізнювати (зібрання творів, колекцію); зaл. розформувати ( ешелон); розстроювати ( ряди); розмінювати ( гроші)19) зломити (опір; тж. break down)20) повідомляти ( звістку)21) розпушувати, скопувати (ґрунт; тж. break up); прокладати, пробивати ( дорогу)22) (тж. break in) виїздити ( коня); дресирувати; навчати; дисциплінувати, прищеплювати навички; приборкувати24) з'являтися ( на поверхні)25) різати на шматки (дичину, птаха)26) анулювати за рішенням суду (заповіт, т. т)27) гipн. відбивати ( породу)28) м'яти, тіпати (прядиво, льон)29) to break into smth раптово починати що-небудь; зненацька змінити швидкість руху; почати витрачати ( про монети е банкноти)30) to break upon smb предстати перед ким-небудь; раптово спасти на думку кому-небудь31) to break with smb; smth поривати з ким-, чим-небудьIII n IV n1) брейк, сольна імпровізація в джазі -
6 Гегель, Георг Вільгельм Фрідріх
Гегель, Георг Вільгельм Фрідріх (1770, Штутгарт - 1831) - нім. філософ, створив найбільшу і найрозгалуженішу в історії філософської думки діалектико-ідеалістичну систему - як завершення західноєвропейської класичної філософії даного напряму. Цілісно вона викладена в його "Енциклопедії філософських наук" (1817), конкретніше - в численних працях, виданих прижиттєво і посмертно учнями. Вступ становить "Феноменологія духу" (1807), яку Г. називав "мандрівкою за відкриттями". Зміст цієї нової на той час науки охоплює формування індивіда, розвиток його знань від чуттєвої достовірності до філософських понять, котрий в стислому вигляді відтворює шлях історії матеріальної і духовної культури людства. Сама система поділяється на три частини: "Наука логіки", "Філософія природи" і "Філософія духу". "Наука логіки" (1812 - 1816) - теж нова наука, створена Г. Її предмет - мислення як цілісне утворення, формами і змістом якого є філософські категорії - водночас поняття і об'єктивні визначення світу (див. діалектична логіка). В марксистській традиції найбільшого значення надається логіці Г. (через всебічну розробку в ній діалектики), в той час як в немарксистській філософії, особливо в неогегельянстві, - "Феноменології духу", ряд ідей якої (зокрема, щодо відчуження, панської і рабської свідомості) видаються співзвучними і для сучасної епохи. За Г., природа як така, не пізнана, чужа для мислення. До того ж, термін "відчуження" несе на собі відбиток християнської ідеалістичної традиції: Бог-дух творить світ, який виявляється чужим для нього внаслідок гріхопадіння. В християнстві людина повинна порвати з цим світом, щоб об'єднатися з Богом, у Г. - пізнати його, щоб відкрити в ньому всеосяжне, а отже, ідеальні основи буття. В сучасну добу тлумачення природи як відчуження мислення знайшло подальше підтвердження у взаємному відчуженні природи і людини, як наслідку планетарної, особливо технічної діяльності людства. В "Філософії природи" Г. розвинув також оригінальні ідеї про нероздільну єдність простору і часу, їхню залежність від матерії, що нагадує думки Ейнштейна (ці ідеї філософ висловив ще в 1817 р., майже за сто років до появи теорії відносності). Але порівняно з іншими працями, "Філософія природи" займає незначне місце в системі Г. Натурфілософія в нім. класичній філософії зробила неабиякий вплив на природознавство і філософію в особі Шеллінга, а не Г., за рік до смерті якого почав виходити "Курс позитивної філософії" (1830 - 1842) Конто. Центр тяжіння системи Г. - не природа, а дух Д. ух - основне поняття його вчення В. ибір цього поняття започаткований ще ранніми творами Г. з філософії релігії, налр., таким, як "Дух християнства та його доля" (1798 - 1800). Заслуга й перевага Г. полягала в тому, що для розкриття основного питання філософії він узяв якраз поняття духу, бо воно є найбільш загальним і всеохопним в опозиції до природи і матерії й містить в собі багато своїх форм: свідомість і самосвідомість, психічне почуття, розум і т. д. Різні форми духу Г. дослідив в дев'яти філософських науках, які входять до "Філософії духу". Виокремлено три види духу: суб'єктивний, або індивідуальний; об'єктивний, або суспільний; абсолютний, або всезагальний. Перший вид містить такі науки: антропологію (предмет - душа у співвіднесенні з тілом); феноменологію (свідомість і самосвідомість - співвідношення суб'єктивного і об'єктивного); психологію (духовні властивості індивіда, що розглядаються як самостійний предмет дослідження). Об'єктивний дух охоплює право, моральність (Moralitat) і систему звичаїв (Sittlichkeit). Цей вид духу відтворює всі основні аспекти суспільства. На першому місці стоїть зовнішнє, абстрактне право (за. Енгельсом, "юридичний світогляд є класичним світоглядом буржуазії"). Історія свідчить, що правовими державами стали саме буржуазні держави (феодальні і соціалістичні під це визначення не підпадають). Мораль - внутрішнє право, спосіб поведінки, опосередкований суб'єктивними чинниками: свідомістю, совістю, критичними міркуваннями. Оскільки свобода є вихідне гасло такого суспільства, моральність посідає значне місце в його житті. Головні її категорії - намір і вина, добро і совість. Нарешті, в суспільстві існує великий шар відносин, які є одночасно і внутрішньо притаманними індивідові, і зовнішніми стосовно нього: це - звичаї, традиції, природні права, закони. Системою звичаїв охоплюються три головні сфери суспільства: сім'я - місце народження і виховання людини; громадянське суспільство - система матеріальних і виробничих відносин, в якій кожен переслідує приватну мету; держава - організація, яка утворює і підтримує життя народу як цілого, оберігає його від розпаду. Держава - найвищий ступінь суспільного розвитку - і є втіленням в дійсність абстрактного права. За Г., немає народу, котрий не мав би того державного ладу, на який він заслуговує; кожен народ формується як результат своєї історії і може створити лише те, що вже є її результатом; держава не може бути створена штучно. Третій вид духу - найзагальніший, абсолютний. Його предмет і сфера дії - весь світ (тобто це світогляд). Г. вирізняє три його форми: мистецтво, релігію, філософію. В марксизмі поняття духу було замінено поняттям свідомості, внаслідок чого надто звуженим виявилось і "основне питання філософії". Нині гегелівська традиція відроджується.[br]Осн. тв.: "Феноменологія духу" (1807); "Наука логіки", ч. І, "Об'єктивна логіка". В 2 т. (1812, 1813); ч. II, "Суб'єктивна логіка" (1816); "Енциклопедія філософських наук" (1817); "Філософія права" (1821); "Філософія релігії". В 2 т. (1832); "Історія філософії". В 2 т. (1833, 1836); "Філософія історії" (1837).Філософський енциклопедичний словник > Гегель, Георг Вільгельм Фрідріх
-
7 back
1. n1) спина2) спинка (стільця тощо)3) спинний хребет; поперек4) задня (зворотна) сторона; задній план5) виворіт, спід, підкладка6) гребінь (хвилі, пагорба)8) обух9) гірн. найвищий рівень (виробки)11) спорт. захисник (у футболі)12) корито; чан; великий бак◊ back to back — впритул
◊ to turn one's back upon (on) smb. — відвернутися від когось, порвати стосунки з кимсь
◊ to put (to set) smb.'s back up — розгнівати когось
◊ to be at the back of smb. — підтримувати когось, бути на чиємусь боці
2. adj1) заднійback edge (margin) — друк. внутрішнє (корінцеве) поле
back elevation — вигляд ззаду, задній фасад
back vowel — фон. голосний заднього ряду
2) віддалений, дальнійback street — віддалена (глуха) вулиця
3) зворотний4) запізнілий, відсталий; старийa back number (issue) of a magazine — старий номер журналу
5) амер. затриманий, прострочений (про платіж:)6) військ. тиловийback areas — військ. тили, тилові райони
3. adv1) ззаду, позадуkeep back! — не підходьте!, відійдіть назад!
to sit back — зручно усістися, відкинутися на спинку крісла
2) назад, у зворотному напряміback and forth — назад і вперед; туди й назад
3) знову4) осторонь, віддалік5) тому6) указує на зворотну дію4. v1) підтримувати, підкріпляти2) закріпляти (якір)3) зміцнювати, підпирати4) субсидувати, фінансувати5) рухатися у зворотному напрямі; відступати, задкувати; осаджувати; іти заднім ходом6) сідати на коня, їхати верхи7) класти на підкладку8) прилягати ззаду9) амер., розм. носити на спині10) бути спинкою (підкладкою); бути фоном□ back down — відступати, відмовлятися
□ back off — гальмувати, сповільнювати
□ back out of — ухилятися від
□ back up — підтримувати; давати задній хід
◊ to back the wrong horse — помилитися, прорахуватися, поставити не на того коня
* * *I [bʒk] n1) спина3) pl високоякісні, першосортні шкури5) спинний хребет; хребет; поперек, крижі6) задня, тильна частина ( чого-небудь)8) задня, більш віддалена частина ( чого-небудь); задній план9) зворотний бік; зворот, виворіт10) гребінь (хвилі, гори)11) нагота, неприкрите тіло ( коли мова йде про одяг); одяг12) cпopт. захисник (тж. full back); half back півзахисник13) мop. кіль; кільсон15) нижня дека ( музичного інструмента)16)II [bʒk] a1) заднійback elevation — тex., бyд. вид ззаду, задній фасад
back lighting — кiнo контржурне освітлення
back projection — кiнo рирпроекція
2) віддалений, далекийback alley — глухий провулок; нетрі, задвірки
back district — aмep. сільський район, глухомань
3) зворотний4) запізнілий, відсталий; старий; допотопний5) пepeв.; aмep. затриманий, прострочений; виплачений за минулий час6) вiйcьк. ТиловийIII [bʒk] adv1) позаду, заkeep back! — не підходь!, відійди!
2) назад3) знову4) тex. ( у напрямку) проти годинникової стрілки5) тому6) із запізненням; з відставаннямto pay back — віддати борг; відплатити
IV [bʒk] vback from — осторонь, далеко від
1) підтримувати ( проект), підкріплювати ( аргументацію) (тж. back up)2) закріплювати ( якір); зміцнювати; підпирати ( стіну); нахиляти; притуляти3) субсидіювати; фінансувати4) ставити (на гравця, боксера, коня)5) (on) сподіватися, розраховувати на (кого-небудь, що-небудь)6) рухати у зворотному напрямку; осаджувати; відводитиto back the oars — мop. табанити
to back water — мop. табанити; відступатися, відступати
7) рухатися у зворотному напрямку, іти заднім ходом; відходити, відступати; задкувати8) сідати на коня; їхати верхи; об'їжджати коня9) покривати; прилаштувати спинку; ставити на підкладкуto back a book — оправити, переплести книгу
10) примикати, приєднувати ( ззаду)11) підписувати, скріплювати підписом; затверджувати; візувати; фін. індосувати ( вексель)12) акомпанувати; супроводжувати музикою (тж. back up)13)V [bʒk] nto back and rill — мop. лежати в дрейфі пересуватися зиґзаґами aмep. вагатися, проявляти нерішучість
корито; чан; великий бак
См. также в других словарях:
обношуватися — уюся, уєшся, недок., обноси/тися, ошу/ся, о/сишся, док., розм. 1) тільки 3 ос. Ставати від носіння звичним, зручним (про одяг, взуття і т. ін.). 2) тільки док. Зносити, порвати свій одяг, своє взуття. 3) тільки недок. Пас. до обношувати … Український тлумачний словник
спалювати — юю, юєш, недок., спали/ти, спалю/, спа/лиш, док., перех. 1) || безос. || Витрачати на опалення, на освітлення і т. ін. || перев. док., кого, розм. Знищити вогнем чиє небудь майно (хату, будинок і т. ін.). || Висушувати, знищувати сильною спекою.… … Український тлумачний словник
обноситися — (зносити, порвати свій одяг, своє взуття), обірватися, обідратися, обдертися, обшарпатися, обтріпатися … Словник синонімів української мови
додерти — додру, дреш, Ол. [1.] Порвати, подерти, подрати, дорвати до решти. Юж єс додер своє убраня? [2.] Закінчити дерти пір я. Чи сте юж додерли пір я? … Словник лемківскої говірки